|
ЗАКОН
Про корінні народи України
(2021)
Стаття 1.
Поняття корінного народу України
1) Корінний народ України - автохтонна етнічна спільнота, яка
сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і
культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі
органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить
етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного
утворення за межами України.
2) Корінними народами України, які сформувались на території
Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки.
3) Представницькі органи корінних народів України - відповідні
представницькі інститути, що створюються корінними народами і
відповідно до Конституції та законів України наділяються правом
представляти корінні народи та приймати рішення від їх імені (далі -
представницькі органи).
Стаття 2.
Правосуб’єктність корінних народів України
1) Корінні народи України мають право на самовизначення у складі
України, встановлюють свій політичний статус у межах Конституції та
законів України, вільно здійснюють свій економічний, соціальний та
культурний розвиток.
2) Корінні народи України, реалізуючи своє право на самовизначення,
мають право на самоврядування в питаннях, що належать до їхніх
внутрішніх справ, у тому числі щодо шляхів створення їх
представницьких органів, що утворюються та діють у межах Конституції
та законів України.
3) Корінні народи України мають право відповідно до Конституції та
законів України зберігати і зміцнювати свої особливі політичні,
правові, соціальні та культурні інститути, зберігаючи при цьому свою
участь в економічному, соціальному та культурному житті.
4) Держава сприяє представництву корінних народів України у
Верховній Раді України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим та
органах місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим та міста
Севастополя.
5) Держава сприяє формуванню спроможностей територіальних громад,
які б відповідали місцям компактного проживання корінних народів
України.
6) Держава гарантує захист корінних народів України від актів
геноциду чи будь-яких інших актів колективного примусу чи насильства.
Стаття 3.
Основоположні права корінних народів України
1) Корінні народи України та їх представники мають право колективно
та індивідуально на повне володіння всіма правами людини і
основоположними свободами, визначеними у Статуті Організації Об’єднаних
Націй, Загальній декларації прав людини, Декларації Організації Об’єднаних
Націй про права корінних народів та в міжнародних договорах, згода
на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також
передбаченими у Конституції та законах України.
2) Корінні народи України мають право на рівний правовий захист.
Будь-яка дискримінація корінних народів України при реалізації ними
своїх прав забороняється.
3) Держава реалізує заходи посиленої підтримки корінних народів
України - тимчасові заходи, що вживаються державою для подолання
негативних для корінних народів явищ соціального, правового чи
культурного характеру через створення спеціальних сприятливих
механізмів реалізації прав, свобод і потреб корінних народів.
Заходи посиленої підтримки запроваджуються Кабінетом Міністрів
України за запитом та після проведення консультацій з
представницькими органами.
4) Корінним народам України гарантується право на правовий захист
від будь-яких дій, спрямованих на:
1. позбавлення ознак етнічної приналежності та цілісності як
самобутніх народів, позбавлення культурних цінностей;
2. виселення або примусове переміщення із місць компактного
проживання у будь-якій формі;
3. примусову асиміляцію або примусову інтеграцію у будь-якій формі;
4. заохочення або розпалювання расової, етнічної чи релігійної
ненависті, спрямованої проти них.
5. Корінні народи України визначають власну національну символіку та
порядок її застосування з дотриманням законів України.
6. Корінні народи України мають право відроджувати, використовувати,
розвивати і передавати майбутнім поколінням свої історію, мови,
традиції, писемність і літературу, відновлювати та зберігати об’єкти
матеріальної та нематеріальної культурної спадщини.
7. Заперечення етнічної приналежності чи етнічної самобутності
корінних народів України забороняється.
Стаття 4.
Культурні права корінних народів України
1) Корінні народи України мають право на дотримання, відродження та
розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій і звичаїв,
збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини.
2) Перелік місць та об’єктів релігійного та культурного значення
корінних народів України, порядок користування цими об’єктами, їх
фінансування та отримання доходів від такої діяльності визначаються
Кабінетом Міністрів України після проведення консультацій із
представницькими органами.
3) З метою відновлення історичної топоніміки корінних народів
України Кабінет Міністрів України після консультацій з
представницькими органами вносить в установленому порядку на розгляд
Верховної Ради України проекти постанов про перейменування населених
пунктів.
Стаття 5.
Освітні та мовні права корінних народів України
1) Корінні народи України мають право створювати свої заклади освіти
або співпрацювати із закладами освіти усіх форм власності з метою
забезпечення вивчення мови, історії, культури відповідного корінного
народу та навчання мовою відповідного корінного народу. Застосування
мов корінних народів у сфері освіти визначають Закон України "Про
освіту" та спеціальні закони у цій сфері.
2) Центральні органи виконавчої влади у взаємодії з представницькими
органами визначають порядок включення відомостей про мови, історію
та культуру корінних народів України у навчальний процес відповідно
до законів України у сфері освіти.
3) Держава гарантує можливість вивчення мов корінних народів
України.
4) Держава гарантує дослідження, збереження та розвиток мов корінних
народів України, що перебувають під загрозою зникнення.
Стаття 6.
Інформаційні права корінних народів України
1) Корінні народи України через представницькі органи мають право
відповідно до законів України створювати свої медіа.
2) Держава може надавати підтримку медіа, в яких представницькі
органи самостійно прямо володіють щонайменше 51 відсотком статутного
капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) медіа, у разі якщо
такі медіа відповідно до ліцензії на мовлення чи дозволу на
тимчасове мовлення здійснюють не менше 50 відсотків мовлення мовами
корінних народів України та/або присвячують не менше 50 відсотків
мовлення питанням реалізації прав корінних народів України згідно з
цим Законом. Порядок надання такої підтримки визначається Кабінетом
Міністрів України після проведення консультацій з представницькими
органами.
3) Держава забезпечує належну інформаційну політику щодо культурного
різноманіття корінних народів України.
4) Державна політика у сфері освіти та державна інформаційна
політика базуються на принципі поваги до ідентичності корінних
народів України, до їх цілісності як самобутніх етнічних спільнот та
їхньої національної символіки.
Стаття 7.
Право корінних народів України на сталий розвиток
1) Корінні народи України через свої представницькі органи мають
право визначати пріоритети і розробляти стратегії з метою здійснення
свого права на розвиток. Таке право включає участь у розробці та
реалізації державних та регіональних програм, а також інших
стратегічних та програмних документів на засадах вільної,
попередньої та поінформованої згоди з тих питань, які стосуються
прав та законних інтересів корінних народів України, а також
процесів інтеграції до українського суспільства.
2) Корінні народи України через представницькі органи взаємодіють з
органами державної влади та органами місцевого самоврядування з
питань охорони навколишнього природного середовища, забезпечення
ефективного та справедливого користування земельними, водними,
лісовими та іншими природними ресурсами, що знаходяться на території
Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Порядок такої
взаємодії визначається Кабінетом Міністрів України після проведення
консультацій з представницькими органами.
3) Корінні народи України мають право на спрямування частини доходів,
отриманих бюджетами всіх рівнів від користування природними
ресурсами, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та
міста Севастополя, на потреби корінних народів України, які
встановлені цим Законом. Перелік наведених доходів та розмір їх
частки, що зараховується до відповідного бюджету, вид видатків, що
здійснюються за рахунок таких доходів, встановлюються Бюджетним
кодексом України.
4) Порядок резервування для представників корінних народів України,
що повертаються на територію Автономної Республіки Крим та міста
Севастополя, земель сільськогосподарського та іншого призначення,
виділення земельних ділянок та їхній облік встановлюється Кабінетом
Міністрів України після проведення консультацій з представницькими
органами.
Стаття 8.
Правовий статус представницьких органів
1) Представницькі органи набувають та втрачають права та обов’язки,
передбачені цим та іншими законами України, після прийняття
Кабінетом Міністрів України рішення про закріплення їх правового
статусу чи його позбавлення. Проект такого рішення вноситься на
розгляд Кабінету Міністрів України центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у
сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних
меншин України.
2) Акти та рішення органів виконавчої влади з питань розвитку мов,
культури, забезпечення прав корінних народів України на освіту мовою
корінного народу, діяльності медіа мовами корінних народів України,
інтеграції корінних народів України ухвалюються після проведення
консультацій з представницькими органами. Порядок проведення
консультацій органів виконавчої влади з представницькими органами
визначається Кабінетом Міністрів України.
3) У випадках, передбачених цим та іншими законами України, що
потребують консультацій із представницькими органами, такі
консультації проводяться з представницькими органами тих корінних
народів України, чиї права, інтереси та обов’язки зачіпає порушене
питання.
4) У разі відсутності у корінного народу України представницького
органу або відсутності у такого представницького органу правового
статусу, набутого в порядку, передбаченому частиною першою цієї
статті, консультації не проводяться.
Стаття 9.
Ресурсне забезпечення представницьких органів
1) Корінні народи України в особі їх представницьких органів мають
право на доступ до фінансової, технічної, благодійної та
гуманітарної допомоги від іноземних держав, міжнародних організацій,
юридичних і фізичних осіб відповідно до законів України.
2) Фінансове забезпечення діяльності представницьких органів,
передбаченої цим Законом, відбувається за рахунок Державного бюджету
України за окремою бюджетною програмою. Фінансові потреби
представницьких органів визначаються щорічно за їх мотивованими
запитами. Порядок звітування за кошти, отримані з Державного бюджету
України, визначається Кабінетом Міністрів України та передбачає
оприлюднення інформації про надходження і витрати.
3) Представницькі органи щоквартально оприлюднюють на власному
вебсайті інформацію щодо фінансового забезпечення, передбаченого
частиною другою цієї статті, отриманої фінансової, технічної,
благодійної та гуманітарної допомоги від іноземних держав,
міжнародних організацій, юридичних і фізичних осіб, а також щодо її
використання.
У разі відсутності вебсайту представницького органу інформація щодо
отриманої корінними народами України фінансової, технічної,
благодійної та гуманітарної допомоги від іноземних держав,
міжнародних організацій, юридичних і фізичних осіб, а також щодо її
використання щоквартально передається представницьким органом
центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізацію державної політики у сфері міжнаціональних відносин,
релігії та захисту прав національних меншин України, який оприлюднює
її на власному вебсайті.
Стаття 10.
Міжнародне представництво корінних народів України
1) Держава сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та
релігійної самобутності корінних народів України та дбає про
задоволення національно-культурних і мовних потреб їх представників,
які проживають за межами України.
2) Представники корінних народів України за погодженням з
представницькими органами можуть включатися до складу делегацій
України для участі у роботі міжнародних організацій, міжнародних
конференцій, у міжнародних переговорах з питань, що стосуються прав
корінних народів.
3) Представницькі органи можуть делегувати своїх представників до
участі в роботі міжнародної організації, її органу та міжнародної
конференції, за умови, що правила діяльності такої міжнародної
організації, її органу та міжнародної конференції передбачають
можливість самостійної участі представників корінних народів
України.
Стаття 11.
Прикінцеві положення
1) Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частини
третьої статті 7, яка набирає чинності після повернення тимчасово
окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
під загальну юрисдикцію України.
2)
визнано недійсним
3) Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання
чинності цим Законом:
-
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законів України у відповідність із цим Законом;
-
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
-
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим
Законом;
-
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів,
що суперечать цьому Закону.
Президент України
В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ
1 липня 2021 року
№ 1616-IX |
Loi sur les peuples autochtones d'Ukraine
(2021)
Article 1er
La notion de peuple autochtone d'Ukraine
1) Le peuple autochtone d'Ukraine
— une communauté ethnique
autochtone qui s'est formée sur le territoire de l'Ukraine, qui est
porteuse d'une langue et d'une culture d'origine,
qui a des organismes
traditionnels, sociaux, culturels ou des représentants, qui est
considéré comme un peuple autochtone d'Ukraine
—
est une minorité ethnique dans
sa population et n'a pas sa propre entité nationale en dehors de
l'Ukraine.
2) Les peuples autochtones d'Ukraine, qui se sont formés sur le
territoire de la péninsule de Crimée, sont les Tatars de Crimée, les
Karaïtes et les Krymchaks.
3) Les organismes représentatifs des peuples autochtones
d’Ukraine sont des institutions représentatives pertinentes créées
par les peuples autochtones et, conformément à la Constitution et
aux lois de l’Ukraine, sont habilités à représenter les peuples
autochtones et à prendre des décisions en leur nom (ci-après
dénommés «organismes représentatifs»).
Article 2
La personnalité juridique des peuples autochtones d'Ukraine
1) Les peuples autochtones d'Ukraine ont le droit de disposer
d'eux-mêmes en Ukraine, d'établir leur statut politique dans les
limites de la Constitution et des lois de l'Ukraine, et de développer
librement leur vie économique, sociale et culturelle.
2) Les peuples autochtones d'Ukraine, exerçant leur droit à
l'autodétermination, ont droit à l'autonomie dans les domaines liés
à leurs affaires intérieures, y compris les modalités de création de
leurs organismes représentatifs, qui sont constitués et fonctionnent
dans le cadre de la Constitution et des lois de l'Ukraine.
3) Les peuples autochtones d'Ukraine ont le droit, conformément à la
Constitution et aux lois de l'Ukraine, de préserver et de renforcer
leurs institutions politiques, juridiques, sociales et culturelles
particulières, tout en maintenant leur participation à la vie
économique, sociale et culturelle.
4) L'État promeut la représentation des peuples autochtones
d'Ukraine à la Verkhovna Rada d'Ukraine, à la Verkhovna Rada de la
République autonome de Crimée et dans les organismes des collectivités
locales de la République autonome de Crimée et de la ville de
Sébastopol. .
5) L'État promeut la formation des pouvoirs des collectivités
territoriales, qui correspondent aux pactes de résidence des peuples
autochtones d'Ukraine.
6) L'État garantit la protection des peuples autochtones d'Ukraine
contre les actes de génocide ou tout autre acte de coercition ou de
violence collective.
Article 3
Les droits fondamentaux des peuples autochtones d'Ukraine
1) Les peuples autochtones d'Ukraine et leurs représentants ont le
droit, collectivement et individuellement, de jouir pleinement de
tous les droits de l'homme et des libertés fondamentales définis dans la
Charte des Nations unies, la Déclaration universelle des droits de
l'homme, la Déclaration des Nations unies sur les droits des peuples
autochtones, et dans les accords internationaux, dont le
consentement contraignant a été donné par la Verkhovna Rada
d'Ukraine, ainsi que ceux stipulés dans la Constitution et les lois
de l'Ukraine.
2) Les peuples autochtones d'Ukraine ont droit à une protection
juridique égale. Toute discrimination à l'encontre des peuples
autochtones d'Ukraine dans l'exercice de leurs droits est interdite.
3) L'État met en œuvre des mesures de soutien supplémentaires pour
les peuples autochtones d'Ukraine, dont des mesures temporaires prises par
l'État pour surmonter les phénomènes sociaux, juridiques ou
culturels négatifs pour les peuples autochtones en créant des
mécanismes spéciaux favorables à la réalisation des droits, libertés
et besoins des peuples autochtones.
Des mesures de soutien renforcés sont introduites par le Cabinet des
ministres de l'Ukraine sur demande et après consultation des organismes
représentatifs.
4) Les peuples autochtones d'Ukraine se voient garantir le droit à
la protection juridique contre toute action visant à :
1. la privation des signes d'appartenance ethnique et d'intégrité en
tant que peuples distinctifs, et la privation de valeurs culturelles ;
2. l'expulsion ou le déplacement forcé des lieux de résidence
compacts, sous quelque forme que ce soit ;
3. l'assimilation forcée ou
l'intégration forcée, sous quelque forme que
ce soit ;
4. l'encouragement ou l'incitation à la haine raciale, ethnique ou religieuse
dirigée contre ces peuples.
5. Les peuples autochtones d'Ukraine déterminent leurs propres
symboles nationaux et l'ordre de leur application, conformément aux
lois ukrainiennes.
6. Les peuples autochtones d'Ukraine ont le droit de faire revivre,
d'employer, de développer et de transmettre aux générations futures
leur histoire, leurs langues, leurs traditions, leur écriture et
leur littérature, de restaurer et de préserver les objets du
patrimoine culturel matériel et immatériel.
7. La négation de l'appartenance ethnique ou de l'identité ethnique
des peuples autochtones d'Ukraine est interdite.
Article 4
Les droits culturels des peuples autochtones d'Ukraine
1) Les peuples autochtones d'Ukraine ont le droit d'observer, de
faire revivre et de développer leurs traditions et leurs coutumes
spirituelles, religieuses et culturelles, et de préserver leur
patrimoine culturel matériel et immatériel.
2) La liste des lieux et
des objets d'importance religieuse et
culturelle des peuples autochtones d'Ukraine, la procédure
d'emploi de ces objets, leur financement et la perception des
revenus de ces activités sont déterminés par le Conseil des
ministres de «l'Ukraine après consultation des organismes
représentatifs.
3) Afin de restaurer la toponymie historique des peuples autochtones
d'Ukraine, le Cabinet des ministres d'Ukraine, après consultation
des organismes représentatifs, soumet des projets de résolution sur le
changement du nom des colonies à la Verkhovna Rada d'Ukraine,
conformément à la procédure établie.
Article 5
Les droits scolaires et linguistiques des peuples autochtones
d'Ukraine
1) Les peuples autochtones d'Ukraine ont le droit de créer leurs
propres établissements d'enseignement ou de coopérer avec des
établissements d'enseignement de toutes formes de propriété afin
d'assurer l'étude de la langue,
de l'histoire, de la culture du peuple autochtone respectif et de
l'enseignement dans la langue des
peuples autochtones respectifs. L'usage des langues
autochtones
dans le domaine de l'éducation est déterminée par la Loi sur l'éducation
et les lois spéciales dans ce domaine.
2) Les organismes nationaux du pouvoir exécutif, en coopération avec les
organismes représentatifs, déterminent la procédure à suivre pour
inclure des informations sur les langues,
l'histoire et la culture des peuples autochtones d'Ukraine dans le
processus pédagogique,
conformément aux lois ukrainiennes en matière d'éducation.
3) L'État garantit la possibilité d'étudier les langues des peuples
autochtones d'Ukraine.
4) L'État garantit la recherche, la préservation et
le développement
des langues des peuples autochtones d'Ukraine,
qui sont menacées
d'extinction.
Article 6
Le droit à l'information des peuples autochtones d'Ukraine
1) Les peuples autochtones d'Ukraine, par l'intermédiaire d'organismes
représentatifs, ont le droit de créer leurs propres médias,
conformément aux lois ukrainiennes.
2) L'État peut apporter un soutien aux médias dans lesquels les
organismes représentatifs détiennent directement de manière
indépendante au moins 51% du capital social et/ou des droits de
vote des actions (parts, actions) des médias, dans le cas où ces
médias, conformément à la licence de diffusion ou au permis de
diffusion temporaire, réalisent moins de 50% de la diffusion dans
les langues des peuples autochtones d'Ukraine et/ou consacrent au
moins 50% de la diffusion à la question de la réalisation des droits
des peuples autochtones d'Ukraine, conformément à la présente loi. La
procédure d'octroi de ce soutien est déterminée par le Conseil des
ministres de l'Ukraine après consultation des organismes
représentatifs.
3) L'État assure une politique d'information appropriée concernant
la diversité culturelle des peuples autochtones d'Ukraine.
4) La politique de l'État dans le domaine de l'éducation et la
politique d'information de l'État sont fondées sur le principe du
respect de l'identité des peuples autochtones d'Ukraine, de leur
intégrité en tant que communautés ethniques distinctes et de leurs
symboles nationaux.
Article 7
Le droit des peuples autochtones d'Ukraine au
développement durable
1) Les peuples autochtones d'Ukraine, par l'intermédiaire de leurs
organismes représentatifs, ont le droit de déterminer des priorités et
d'élaborer des stratégies pour exercer leur droit au développement.
Ce droit comprend la participation à l'élaboration et à la mise en
œuvre de programmes nationaux et régionaux, ainsi que d'autres
documents de stratégies et de programmes sur la base d'un
consentement libre, préalable et éclairé sur des questions liées aux
droits et aux intérêts légitimes des peuples autochtones d'Ukraine,
ainsi que les processus d'intégration dans la société
ukrainienne.
2) Les peuples autochtones d'Ukraine, par le biais d'organismes
représentatifs, interagissent avec les autorités de l'État et les
organismes d'autonomie locale sur les questions de protection de
l'environnement, garantissant un usage efficace et équitable
des terres, de l'eau, des forêts et des autres ressources naturelles
situées sur le territoire de la République autonome de Crimée et de la
ville de Sébastopol. La procédure d'une telle interaction est
déterminée par le Conseil des ministres de l'Ukraine après
consultation des organismes représentatifs.
3) Les peuples autochtones d'Ukraine ont le droit d'allouer une
partie des recettes perçues par le budget à tous les niveaux
d'usage des ressources naturelles situées sur le territoire de
la République autonome de Crimée et de la ville de Sébastopol aux
besoins des peuples autochtones de Ukraine, qui sont établis par la
présente loi. La liste des revenus déclarés et le montant de leur
part, qui est inclus dans le budget correspondant, le type de
dépenses engagées sur ces revenus, sont établis par le Code
budgétaire de l'Ukraine.
4) La procédure de réservation des terres agricoles et autres pour
les représentants des peuples autochtones d'Ukraine rentrant sur le
territoire de la République autonome de Crimée et de la ville de
Sébastopol, l'attribution des terrains et leur comptabilité sont
établies par le Cabinet du les ministres de l'Ukraine après
consultation des organismes représentatifs.
Article 8
Le statut juridique des organismes représentatifs
1) Les organismes représentatifs acquièrent et perdent les droits et
obligations prévus par la présente loi et d'autres lois de
l'Ukraine, après que le Conseil des ministres de l'Ukraine ait adopté
une décision visant à consolider leur statut juridique ou à les
priver. Le projet d'une telle décision est soumis au Cabinet des
ministres de l'Ukraine pour examen par l'organisme exécutif central,
qui assure la formation et la mise en œuvre de la politique de
l'État dans le domaine des relations internationales, de la religion
et de la protection des droits des minorités nationales d'Ukraine.
2) Les loi et les décisions des autorités exécutives sur
le
développement des langues, de la culture, de la garantie des droits des
peuples autochtones d'Ukraine à l'éducation dans la langue des
peuples autochtones, sur les activités médiatiques
dans les langue des
peuples autochtones d'Ukraine, sur l'intégration des peuples
autochtones d'Ukraine sont adoptés après consultation des
organismes représentatifs. La procédure de consultation entre les
autorités exécutives et les organismes représentatifs est déterminée
par le Cabinet des ministres de l'Ukraine.
3) Dans les cas prévus par la présente loi et d'autres lois
ukrainiennes, qui exigent des consultations avec les organismes
représentatifs, ces consultations sont menées avec les organismes
représentatifs des peuples autochtones d'Ukraine, dont les droits,
les intérêts et les obligations sont affectés par la question soulevée.
4) Si un peuple autochtone d'Ukraine n'a pas d'organisme représentatif
ou si un tel organisme représentatif n'a pas acquis de statut juridique
conformément à la procédure prévue dans la première partie du
présent article, aucune consultation n'est exigée.
Article 9
La mise à disposition des ressources des organismes
représentatifs
1) Les peuples autochtones d'Ukraine, représentés par leurs organismes
représentatifs, ont le droit d'accéder à l'assistance financière,
technique, caritative et humanitaire des pays étrangers, des
organisations internationales, des personnes morales et des
personnes physiques, conformément aux lois ukrainiennes.
2) Le soutien financier aux activités des organismes représentatifs
prévu par la présente loi est fourni aux frais du budget de l'État
ukrainien dans le cadre d'un programme budgétaire distinct. Les
besoins financiers des instances représentatives sont déterminés
annuellement en fonction de leurs demandes motivées. La procédure de
déclaration des fonds reçus du budget de l'État ukrainien est
déterminée par le Conseil des ministres de l'Ukraine et prévoit la
publication d'informations sur les recettes et les dépenses.
3) Les organismes représentatifs publient trimestriellement sur
leur site Internet des informations sur le soutien financier prévu
dans la deuxième partie du présent article, les aides financières,
techniques, caritatives et humanitaires reçues de pays étrangers,
des organisations internationales, des personnes morales et des
personnes physiques, ainsi que sur leur utilisation.
En l'absence d'un site Web de l'organisme représentatif, des
informations sur l'aide financière, technique, charitable et
humanitaire par les peuples autochtones d'Ukraine de la part de pays
étrangers, des organisations internationales, des personnes morales et
des personnes physiques, ainsi que sur leur utilisation, sont transmises
trimestriellement par l'organisme représentatif auprès de l'organisme
exécutif national, qui assure la formation et la mise œuvre de la
politique de l'État dans le domaine des relations internationales,
de la religion et de la protection des droits des minorités
nationales d'Ukraine, qui les publie sur son propre site Internet.
Article 10
La représentation internationale des peuples autochtones
d'Ukraine
1) L'État favorise le développement de l'identité ethnique,
culturelle, linguistique et religieuse des peuples autochtones
d'Ukraine et répond aux besoins nationaux, culturels et
linguistiques de leurs représentants vivant hors d'Ukraine.
2) Des représentants des peuples autochtones d'Ukraine, après accord
avec les organismes représentatifs, peuvent être inclus dans les
délégations de l'Ukraine pour participer aux travaux des
organisations internationales, aux conférences internationales, aux
négociations internationales sur les questions relatives aux droits
des peuples autochtones.
3) Les organismes représentatifs peuvent déléguer leurs représentants
pour participer aux travaux d'une organisation internationale ou de
son agence, et à une conférence internationale, à la condition que les
règles de fonctionnement d'une telle organisation internationale ou
de son agence et de la conférence internationale prévoient la
possibilité d'une participation indépendante de représentants des
peuples autochtones d'Ukraine.
Article 11
Dispositions finales
1) La présente loi entre en vigueur le jour de sa publication, à
l'exception de la troisième partie de l'article 7, qui entre en
vigueur après la restitution du territoire temporairement occupé de
la République autonome de Crimée et de la ville de Sébastopol à la
juridiction générale de l'Ukraine.
2) Invalidée.
3) Le Cabinet des ministres de l'Ukraine dans un délai de six mois à
compter de la date d'entrée en vigueur de la présente loi doit:
-
préparer et soumettre à la Verkhovna Rada d'Ukraine des propositions
visant à mettre les lois ukrainiennes en conformité avec la présente
loi;
-
mettre ses actes juridiques normatifs en conformité avec la présente
loi;
-
assurer l'adoption des actes juridiques normatifs prévus par la
présente loi;
-
assurer la révision et l'annulation par les ministères et autres
organismes nationaux du pouvoir exécutif de leurs réglementations et
contraires juridiques à la présente loi.
Le président de l'Ukraine
V. ZELENSKY
Kiev,
le 1er juillet 2021
n° 1616-IX |
