Ukraine

Верховна Рада України,

виходячи з інтересів Українського народу - громадян України всіх національностей щодо розбудови суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави,

базуючись на Конституції України, Декларації прав національностей України, керуючись положеннями Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, інших міжнародних договорів щодо прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,

прагнучи до створення належних умов для реалізації і захисту прав усіх осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, збереження і розвитку їх мовної, культурної, етнічної, релігійної самобутності, забезпечення повноцінного розвитку як частини українського суспільства,

поважаючи культурне розмаїття та заохочуючи міжкультурний діалог з метою розвитку взаєморозуміння, взаємоповаги та співробітництва між усіма особами, які проживають у межах території України, незалежно від етнічної, культурної, мовної або релігійної приналежності,

забезпечуючи рівність громадян України незалежно від етнічного походження,

консолідуючи українську націю,

приймає цей Закон з метою визначення особливостей суспільних відносин щодо забезпечення реалізації прав і свобод особами, які належать до національних меншин (спільнот) України.

La Verkhovna Rada d’Ukraine,

sur la base des intérêts du peuple ukrainien — citoyens ukrainiens de toutes nationalités concernant le développement d'un État souverain, indépendant, démocratique, social et légal,

se fondant sur la Constitution de l’Ukraine, la Déclaration des droits des nationalités de l’Ukraine, guidée par les dispositions de la Convention-cadre du Conseil de l’Europe pour la protection des minorités nationales, la Charte européenne des langues régionales ou minoritaires, d’autres traités internationaux sur les droits des personnes appartenant à des minorités (communautés) nationales d’Ukraine, ratifiées par la Verkhovna Rada d’Ukraine,

s'efforçant de créer les conditions appropriées pour la réalisation et la protection des droits de toutes les personnes appartenant aux minorités nationales (communautés) d'Ukraine, la préservation et le développement de leur identité linguistique, culturelle, ethnique et religieuse, en assurant leur plein développement en tant que partie intégrante de la société ukrainienne,

respectant la diversité culturelle et encourageant le dialogue interculturel en vue de développer la compréhension mutuelle, le respect mutuel et la coopération entre toutes les personnes vivant sur le territoire ukrainien, quelle que soit leur appartenance ethnique, culturelle, linguistique ou religieuse,

assurant l’égalité des citoyens ukrainiens quelle que soit leur origine ethnique,

consolidant la nation ukrainienne,

adopte la présente loi afin de déterminer les particularités des relations sociales dans le but d’assurer la réalisation des droits et libertés des membres appartenant aux minorités nationales (communautés) de l’Ukraine.

Поняття національної меншини (спільноти)

1) Національна меншина (спільнота) України (далі - національна меншина (спільнота) - це стала група громадян України, які не є етнічними українцями, традиційно проживають на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, об’єднані спільними етнічними, культурними, історичними, мовними та/або релігійними ознаками, усвідомлюють свою приналежність до неї, виявляють прагнення зберегти і розвивати свою мовну, культурну, релігійну самобутність.

Національні меншини (спільноти) є невід’ємними, інтегрованими та органічними частинами українського суспільства.

Стаття 2

Законодавство щодо правового статусу осіб, які належать до національних меншин (спільнот)

1) Законодавство щодо правового статусу осіб, які належать до національних меншин (спільнот), складається з Конституції України, цього Закону, інших законів України, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2) Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 3

Державні гарантії у сфері реалізації та/або захисту прав громадян України, які належать до національних меншин (спільнот)

1) Держава гарантує громадянам України, які належать до національних меншин (спільнот) (далі - особи, які належать до національних меншин (спільнот), права, передбачені статтею 5 цього Закону.

2) Проведення державою політики інтеграції передбачає утримання від політики та практики асиміляції осіб, які належать до національних меншин (спільнот), проти їхньої волі і захист таких осіб від будь-яких дій, спрямованих на таку асиміляцію.

3) Держава гарантує особам, які належать до національних меншин (спільнот), захист їхніх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів відповідно до закону.

Стаття 4

Заборона дискримінації

1) Особи, які належать до національних меншин (спільнот), є рівними перед законом та мають право на рівний правовий захист.

2) Будь-яка пряма чи непряма дискримінація осіб, які належать до національних меншин (спільнот), забороняється.

Не вважаються дискримінацією дії, що мають правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету та спрямовані на усунення юридичної чи фактичної нерівності в можливостях реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот).

Le concept de minorité nationale (communauté)

1) La minorité nationale (communauté) de l’Ukraine (ci-après désignée «minorité nationale (communauté)» — est un groupe stable de citoyens de l’Ukraine, qui ne sont pas des Ukrainiens ethniques, résidant traditionnellement sur le territoire de l’Ukraine à l’intérieur de ses frontières internationalement reconnues, unis par des caractéristiques ethniques, culturelles, historiques, linguistiques et/ou religieuses communes, conscients de leur appartenance et montrant un désir de préserver et de développer leur identité linguistique, culturelle, religieuse.

Les minorités nationales (communautés) font partie intégrante de la société ukrainienne, sont des éléments intégrants, intégrés et organiques de la société ukrainienne.

Article 2

La législation relative au statut juridique des personnes appartenant à des minorités nationales (communautés)

1) La législation sur le statut juridique des personnes appartenant à des minorités nationales (communautés) comprend la Constitution de l’Ukraine, la présente loi, d’autres lois de l’Ukraine, ainsi que les traités internationaux de l’Ukraine ratifiés par la Verkhovna Rada d’Ukraine.

2) Si un traité international de l’Ukraine ratifié par la Verkhovna Rada d’Ukraine, prévoit des règles autres que celles prévues par la présente loi, les règles du traité international s’appliqueront.

Article 3

Les garanties de l’État dans le domaine de la mise en œuvre et/ou de la protection des droits des citoyens ukrainiens appartenant à des minorités nationales (communautés)

1) L’État garantit aux citoyens ukrainiens appartenant à des minorités (communautés) nationales − ci-après dénommées: les personnes appartenant à des minorités (communautés) nationales − les droits prévus à l’article 5 de la présente loi.

2) La mise en œuvre de la politique d’intégration de l’État prévoit de s’abstenir de la politique et de la pratique d’assimilation des personnes appartenant à des minorités nationales (communautés) contre leur volonté et de protéger ces personnes contre toute action visant à une telle assimilation.

3) L’État garantit aux membres appartenant à des minorités nationales (communautés) la protection de leurs droits, de leurs libertés et de leurs intérêts juridiquement protégés, conformément à la législation.

Article 4

L'interdiction de la discrimination

1) Les membres appartenant à des minorités nationales (communautés) sont égales devant la loi et ont droit à une protection juridique égale.

2) Toute discrimination directe ou indirecte à l’encontre de membres appartenant à des minorités (communautés) nationales est interdite.

Les actions qui ont un but légitime et objectivement justifié, et qui visent à éliminer l’inégalité juridique ou factuelle dans les possibilités d’exercer les droits et les libertés des membres appartenant à des minorités (communautés) nationales ne sont pas considérées comme de la discrimination.

Права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин (спільнот)

1) Громадянам України незалежно від етнічного походження, належності до національних меншин (спільнот) гарантуються рівні громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні права і свободи, визначені Конституцією України.

2) Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має також право на:

1. самоідентифікацію;

2. свободу громадських об’єднань та мирних зібрань;

3. свободу вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії;

4. участь у політичному, економічному та соціальному житті;

5. використання мови національної меншини (спільноти);

6. освіту, зокрема мовами національних меншин (спільнот);

7. збереження культурної самобутності національної меншини (спільноти).

3) Перелік прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот), визначений частиною другою цієї статті, не є вичерпним. Інші права та свободи таким особам можуть надаватися відповідно до закону.

4) Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), може здійснювати права та користуватися свободами, гарантованими цим Законом, окремо або спільно з іншими особами, які належать до національних меншин (спільнот), на території України.

5) Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), зобов’язана дотримуватися Конституції та законів України, боронити державний суверенітет і територіальну цілісність України, поважати мову, культуру, традиції, звичаї, релігійну самобутність української нації, всіх національних меншин (спільнот) та корінних народів України, а також сприяти інтеграції національної меншини (спільноти) в українське суспільство.

6) Права і свободи осіб, які належать до національних меншин (спільнот), можуть бути обмежені відповідно до закону, якщо таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві.

При реалізації та/або захисті прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), забороняється популяризація або пропаганда держави-терориста (держави-агресора) та її органів, російського нацистського тоталітарного режиму, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, представників органів влади держави-терориста (держави-агресора) та їхніх дій, що створюють позитивний образ держави-терориста (держави-агресора), виправдовують чи визнають правомірною збройну агресію Російської Федерації як держави-терориста проти України, окупацію території України.

Стаття 6.

Право на самоідентифікацію

1) Кожний громадянин України має право вільно вирішувати, чи вважатися належним до національної меншини (спільноти) (кількох національних меншин (спільнот). Таке рішення або здійснення прав у зв’язку з цим не повинно завдавати шкоди такій особі. Ніхто не може бути примушений декларувати свій статус особи, яка належить до національної меншини (спільноти). У разі якщо в особи є потреба у користуванні правами, які гарантуються особам, які належать до національних меншин (спільнот), достатнім є висловлення бажання користуватися такими правами.

2) Примушення громадянина України у будь-якій формі до визнання своєї належності, відмови або зміни своєї належності до національної меншини (спільноти) забороняється.

3) Громадянин України має право на власне ім’я, по батькові та прізвище з урахуванням звичаїв національної меншини (спільноти), до якої він належить.

Якщо за звичаями національної меншини (спільноти), до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, то у документах, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України, спеціальний статус особи, на підставі письмової заяви особи зазначаються лише складові імені, а у свідоцтві про народження - імен батька і матері.

Громадяни України мають право у встановленому порядку відновлювати свої національні прізвище, ім’я та по батькові.

Стаття 7.

Свобода громадських об’єднань та мирних зібрань

1) Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має право відповідно до закону брати участь в утворенні та діяльності громадських об’єднань національних меншин (спільнот), у мирних зібраннях для здійснення та захисту своїх прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, мовних, екологічних та інших інтересів, її інтеграції в українське суспільство.

2) Участь або неучасть особи, яка належить до національної меншини (спільноти), у громадському об’єднанні національної меншини (спільноти) не може бути підставою для обмеження її прав і свобод, передбачених Конституцією та законами України.

Стаття 8.

Свобода вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії

1) Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має право на свободу дотримання та вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії.

Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію мовою своєї національної меншини (спільноти) усно, письмово або в інший спосіб.

2) Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), може сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність, утворювати релігійні організації у порядку, визначеному законом.

Les droits, les libertés et les obligations des membres appartenant à des minorités nationales (communautés)

1) Les citoyens ukrainiens, quelle que soit leur origine ethnique, appartenant à des minorités (communautés) nationales, se voient garantir l’égalité des droits et des libertés d'ordre civil, politique, social, économique, culturel et linguistique définis par la Constitution de l’Ukraine.

2) Quiconque appartient à une minorité nationale (communauté) a également le droit:

1. à l’auto-identification;

2. à la liberté d’association publique et de réunion pacifique;

3. à la liberté d’expression et de croyance, de pensée, de parole, de conscience et de religion;

4. à la participation à la vie politique, économique et sociale;

5. à l'usage de la langue de la minorité nationale (communauté);

6. à l’éducation, en particulier dans les langues des minorités nationales (communautés);

7. à la préservation de l’identité culturelle de la minorité nationale (communauté).

3) La liste des droits des membres appartenant à des minorités (communautés) nationales, définie dans la deuxième partie du présent article, n’est pas exhaustive. D’autres droits et libertés peuvent être accordés à ces personnes, conformément à la loi.

4) Quiconque appartenant à une minorité (communauté) nationale peut exercer les droits et jouir des libertés garanties par la présente loi séparément ou conjointement avec d’autres personnes appartenant à des minorités (communautés) nationales sur le territoire de l’Ukraine.

5) Quiconque appartenant à une minorité (communauté) nationale est tenu de se conformer à la Constitution et aux lois de l’Ukraine, de défendre la souveraineté de l’État et l’intégrité territoriale de l’Ukraine, de respecter la langue, la culture, les traditions, les coutumes, l’identité religieuse de la nation ukrainienne, de toutes les minorités (communautés) nationales et des peuples autochtones d’Ukraine, ainsi que de promouvoir l’intégration de la minorité nationale (communauté) dans la société ukrainienne.

6) Les droits et libertés des membres appartenant à des minorités (communautés) nationales peuvent être restreints par la loi si une telle restriction est nécessaire dans une société démocratique.

Lors de l’exercice et/ou de la protection des droits et libertés des membres appartenant à des minorités nationales (communautés), il est interdit de publiciser ou de faire de la propagande pour l'État terroriste (État agresseur) et ses organismes, le régime totalitaire nazi russe, les symboles de l’invasion militaire du régime totalitaire nazi russe en Ukraine, les représentants des autorités de l’État terroriste (État agresseur) et leurs actions qui créent une image positive de l’État terroriste (État agresseur), justifient ou reconnaissent l'agression armée comme légitime de la fédération de Russie en tant qu’État terroriste contre l’Ukraine, l'occupation du territoire de l’Ukraine.

Article 6

Le droit à l’auto-identification

1) Tout citoyen ukrainien a le droit de décider librement d’appartenir ou non à une minorité nationale (communauté) (plusieurs minorités nationales (communautés). Une telle décision ou l’exercice de droits à cet égard ne porte pas préjudice à cette personne. Nul ne peut être contraint de déclarer sa qualité de membre appartenant à une minorité (communauté) nationale. Si une personne a besoin d’exercer des droits, qui sont garantis aux membres appartenant à des minorités nationales (communautés), il suffit d’exprimer le désir de jouir de ces droits.

2) Il est interdit de contraindre un citoyen ukrainien, sous quelque forme que ce soit, à reconnaître son appartenance, à refuser ou à modifier son appartenance à une minorité nationale (communauté).

3) Tout citoyen ukrainien a droit à son propre nom, patronyme et nom de famille, compte tenu des coutumes de la minorité nationale (communauté) à laquelle il appartient.

Si, selon les coutumes de la minorité nationale (communauté) à laquelle la personne appartient, le nom de famille ou le patronyme ne sont pas des éléments du nom, les documents d’identité confirment la citoyenneté de l’Ukraine, le statut spécial de la personne, sur la base d’une demande écrite de la personne, seuls les éléments du nom sont indiqués et, dans l’acte de naissance, les noms du père et de la mère.

Les citoyens ukrainiens ont le droit, conformément à la procédure établie, de reprendre leur nom de famille, leur nom et leur patronyme nationaux.

Article 7

La liberté d’association publique et des réunions pacifiques

1) Toute personne appartenant à une minorité (communauté) nationale a le droit, conformément à la loi, de participer à la formation et aux activités d’associations publiques des minorités (communautés) nationales, à des réunions pacifiques pour la mise en œuvre et la protection de leurs droits et libertés, la satisfaction des intérêts sociaux, en particulier économiques, sociaux, culturels, linguistiques, environnementaux et autres, son intégration dans la société ukrainienne.

2) La participation ou la non-participation d’une personne appartenant à une minorité (communauté) nationale à une association publique d’une minorité nationale (communauté) ne saurait constituer un motif de restriction de ses droits et libertés prévus par la Constitution et les lois de l’Ukraine.

Article 8

La liberté d’expression et de croyance, de pensée, de parole, de conscience et de religion

1) Toute personne appartenant à une minorité nationale (communauté) a droit à la liberté d’observer et d’exprimer ses opinions et croyances, sa pensée, sa parole, sa conscience et sa religion.

Toute personne appartenant à une minorité nationale (communauté) a le droit de collecter, de stocker, d'utiliser et de diffuser librement des informations dans la langue de sa minorité nationale (communauté) oralement, par écrit ou autrement.

2) Toute personne appartenant à une minorité (communauté) nationale peut professer ou ne pas professer une religion, accomplir librement ou collectivement des cultes religieux et des rituels rituels, mener des activités religieuses, former des organisations religieuses de la manière prescrite par la loi.

Участь у політичному, економічному та соціальному житті

Особи, які належать до національних меншин (спільнот), мають право брати участь у виборах та референдумах, вільно обирати та бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, мають рівний доступ до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, а також право на рівноправну участь в економічному та соціальному житті країни, у тому числі у питаннях, пов’язаних із збереженням та популяризацією культури, традицій та ідентичності національної меншини (спільноти), до якої вони належать.

Стаття 10.

Право на використання мови національної меншини (спільноти)

1) Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має право на вільне і безперешкодне використання мови своєї національної меншини (спільноти) приватно та публічно, в усній і письмовій формах у межах, що не суперечать закону.

2) Публічні заходи, що організовуються та проводяться особами, які належать до національних меншин (спільнот) (збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші публічні заходи), можуть проводитися мовами відповідних національних меншин (спільнот).

3) Культурно-мистецькі, розважальні та видовищні заходи, організатором яких є громадське об’єднання національної меншини (спільноти), можуть проводитися мовою відповідної національної меншини (спільноти). Супровід (конферанс) до таких заходів може здійснюватися мовою відповідної національної меншини (спільноти). Організатор за запитом відвідувачів (глядачів) такого заходу забезпечує синхронний або послідовний переклад супроводу (конферансу) державною мовою, якщо такий запит надійшов не пізніше ніж за 48 годин до початку проведення заходу.

Оголошення, афіші, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи можуть дублюватися мовою відповідної національної меншини (спільноти) за рішенням їх організаторів з урахуванням вимог, передбачених частинами третьою, п’ятою статті 23 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

4) Мови національних меншин (спільнот) можуть використовуватися в засобах масової інформації (медіа) відповідно до закону.

Національні меншини (спільноти) мають право утворювати відповідно до закону власні засоби масової інформації (медіа).

5) На видавничу продукцію, видану мовами національних меншин (спільнот) за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, не поширюється вимога абзацу першого частини першої статті 26 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

На діяльність спеціалізованих книгарень, утворених для реалізації прав національних меншин (спільнот), не поширюються вимоги абзацу першого частини другої статті 26 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

6) На прохання особи, яка належить до національної меншини (спільноти), для надання їй екстреної допомоги може бути використана мова відповідної національної меншини (спільноти), у разі якщо це буде прийнятним (зрозумілим) для сторін.

7) У населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин (спільнот), або в яких такі особи складають значну частину населення, написи офіційних назв на вивісках органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, виконані державною мовою, можуть дублюватися мовами національних меншин (спільнот) за рішенням відповідних сільської, селищної, міської рад та подаються з правого боку або внизу.

8) У населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин (спільнот), або в яких такі особи складають значну частину населення, інформація для загального ознайомлення (оголошення, які, зокрема, містять публічну пропозицію щодо укладення договору, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, що використовується або може використовуватися для інформування необмеженого кола осіб про товари, роботи, послуги, певних суб’єктів господарювання, посадових, службових осіб підприємств або органів державної влади, органів місцевого самоврядування) дублюється мовою національної меншини (спільноти) за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

9) У населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин (спільнот), або в яких такі особи складають значну частину населення, допускається поширення матеріалів передвиборної агітації, виконаних державною мовою та дубльованих мовами відповідних національних меншин (спільнот).

[...]

Стаття 11

Право на освіту

1) Особливості використання мов національних меншин (спільнот) в освітньому процесі визначаються Законом України "Про освіту" та спеціальними законами у зазначеній сфері.

2) Держава сприяє підготовці та підвищенню кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників з мов національних меншин (спільнот).

3) Приватні заклади освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, зокрема засновані національними культурними товариствами та представниками національних меншин (спільнот), мають право вільного вибору мови освітнього процесу (крім закладів освіти, що отримують публічні кошти) та зобов’язані забезпечити опанування учнями державної мови відповідно до державних стандартів.

Стаття 12

Право на збереження культурної самобутності національної меншини (спільноти)

1) Особи, які належать до національних меншин (спільнот), мають право:

1. зберігати і розвивати свою культурну, мовну, релігійну самобутність, традиції та звичаї, користуватися досягненнями (надбаннями) своєї культури, зберігати та примножувати свою культурну спадщину;

2. на відзначення (святкування) подій, пов’язаних з їхньою історією та культурою.

2) Держава сприяє та підтримує:

1. виявлення та упорядкування місць історичної пам’яті національних меншин (спільнот), забезпечує охорону об’єктів культурної спадщини національних меншин (спільнот). Пам’ятки історії, культури, релігії національних меншин (спільнот), розташовані на території України, є частиною української культури;

2. вивчення історії та культури національних меншин (спільнот);

3. проведення культурно-мистецьких заходів національних меншин (спільнот).

3) Держава забезпечує особам, які належать до національних меншин (спільнот), вивчення історії та культури України.

La participation à la vie politique, économique et sociale

Les membres appartenant à des minorités nationales (communautés) ont le droit de participer aux élections et aux référendums, d’élire et d’être librement élues dans les organismes du pouvoir de l'État et de l’autonomie locale, d’avoir accès, dans des conditions d’égalité, à la fonction publique et au service dans les organismes d’autonomie locale, ainsi que le droit de participer dans des conditions d’égalité à la vie économique et sociale du pays, notamment en ce qui concerne la préservation et la diffusion de la culture, des traditions et de l’identité de la minorité nationale (communauté) à laquelle ils appartiennent.

Article 10

Le droit d’employer la langue d’une minorité nationale (communauté)

1) Toute personne appartenant à une minorité (communauté) nationale a le droit d’employer librement et sans entrave la langue de sa minorité nationale (communauté) en privé et en public, oralement et par écrit, dans la mesure où cela ne contredit pas la loi.

2) Les manifestations publiques organisées et menées par des membres appartenant à des minorités nationales (communautés) (réunions, conférences, rassemblements, expositions, cours de formation, séminaires, formations, discussions, forums, autres manifestations publiques) peuvent se dérouler dans les langues des minorités (communautés) nationales concernées.

3) Les manifestations culturelles, artistiques, les manifestations de divertissement et de loisir organisées par une association publique d’une minorité nationale (communauté) peuvent se dérouler dans la langue de la minorité nationale (communauté) concernée. L’accompagnement (divertissement) à ces événements peut se faire dans la langue de la minorité nationale (communauté) concernée. L’organisateur, à la demande des visiteurs (spectateurs) d’un tel événement, assure la traduction simultanée ou consécutive de l’accompagnement (animateur) dans la langue officielle, si une telle demande a été reçue au plus tard 48 heures avant le début de l’événement.

Les annonces, les affiches et les autres documents d’information sur les manifestations culturelles, artistiques et celles de divertissement peuvent être dupliqués dans la langue de la minorité nationale (communauté) concernée sur décision de leurs organisateurs, compte tenu des exigences prévues dans les troisième et cinquième parties de l’article 23 de la Loi visant à assurer le fonctionnement de la langue ukrainienne en tant que langue officielle ou "Loi sur la langue".

4) Les langues des minorités nationales (communautés) peuvent être employées dans les médias, conformément à la loi.

Les minorités nationales (communautés) ont le droit de créer leurs propres médias, conformément à la loi.

5) La publication de produits publiés dans les langues des minorités nationales (communautés) aux frais des budgets de l’État et/ou des collectivités locales n’est pas soumise à l’exigence du premier alinéa de la première partie de l’article 26 de la Loi visant à assurer le fonctionnement de la langue ukrainienne en tant que langue officielle ou "Loi sur la langue"

Les activités des librairies spécialisées créées pour réaliser les droits des minorités nationales (communautés) ne sont pas soumises aux exigences du premier paragraphe de la deuxième partie de l’article 26 de la Loi visant à assurer le fonctionnement de la langue ukrainienne en tant que langue officielle ou "Loi sur la langue".

6) À la demande d’une personne appartenant à une minorité (communauté) nationale, la langue de la minorité nationale (communauté) concernée peut être employée pour fournir une aide d’urgence, si cela est acceptable (compréhensible) pour les parties.

7) Dans les localités traditionnellement habitées par des membres appartenant à des minorités (communautés) nationales, ou dans lesquelles ces personnes constituent une partie importante de la population, les inscriptions de noms officiels sur les enseignes des organismes d’autonomie locale et des entreprises communales, faites dans la langue officielle, peuvent être dupliquées dans les langues des minorités nationales (communautés) par décision du village, du canton ou des conseils municipaux concernés et présentées du côté droit ou en dessous.

8) Dans les établissements traditionnellement habités par des membres appartenant à des minorités (communautés) nationales, ou dans lesquels ces personnes constituent une partie importante de la population, des informations pour la familiarisation générale (annonces contenant notamment une offre publique de conclure un contrat, publicité, enseignes, messages, inscriptions et autres textes, informations visuelles et sonores affichées publiquement utilisées ou pouvant être utilisées pour informer un cercle illimité de personnes sur les biens, travaux, services, entités commerciales, fonctionnaires, employés d’entreprises ou ceux des organismes du pouvoir de l'État, organismes d’autonomie locale) sont dupliquées dans la langue de la minorité nationale (communauté) par décision du village, du canton ou du conseil municipal concerné.

9) Dans les localités traditionnellement habitées par des membres appartenant à des minorités (communautés) nationales ou dans lesquelles ces personnes constituent une partie importante de la population, il est permis de distribuer du matériel de campagne électorale rédigé dans la langue officielle et doublé dans les langues des minorités (communautés) nationales respectives.

[...]

Article 11

Le droit à l’éducation

1) Les particularités de l’emploi des langues des minorités nationales (communautés) dans le processus éducatif sont déterminées par la Loi sur l'éducation et les lois spéciales dans ce domaine.

2) L’État favorise la formation et le perfectionnement des agents pédagogiques et scientifiques et la recherche pédagogique dans les langues des minorités (communautés) nationales.

3) Les établissements d’enseignement privés qui offrent un enseignement secondaire général complet aux frais des personnes physiques et/ou morales, en particulier ceux fondés par des sociétés culturelles nationales et des représentants des minorités nationales (communautés), ont le droit de choisir librement la langue d'enseignement (à l’exception des établissements d’enseignement qui reçoivent des fonds publics) et sont tenus de veiller à ce que les élèves maîtrisent la langue officielle, conformément aux normes de l’État.

Article 12

Le droit de préserver l’identité culturelle d’une minorité nationale (communauté)

1) Les membres appartenant à des minorités (communautés) nationales ont le droit:

1. de préserver et de développer leur identité culturelle, linguistique, religieuse, leurs traditions et leurs coutumes, d'employer les acquis (patrimoine) de leur culture, de préserver et d'accroître leur patrimoine culturel;

2. de commémorer (célébrer) des événements liés à leur histoire et à leur culture.

2) L’État encourage et soutient:

1. l’identification et le développement des lieux de mémoire historique des minorités nationales (communautés), la protection des objets du patrimoine culturel des minorités nationales (communautés). Les monuments de l’histoire, de la culture et de la religion des minorités nationales (communautés) situés sur le territoire de l’Ukraine font partie de la culture ukrainienne;

2. l'étude de l’histoire et de la culture des minorités nationales (communautés;

3. l’organisation de manifestations culturelles et artistiques des minorités nationales (communautés).

3) L’État fournit aux membres appartenant à des minorités (communautés) nationales l’étude de l’histoire et de la culture de l’Ukraine.

Державна політика у сфері національних меншин (спільнот)

1) Державна політика у сфері національних меншин (спільнот) має на меті:

1. сприяння розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин (спільнот);

2. інтеграцію національних меншин (спільнот) в українське суспільство на основі визнання прав і свобод людини і громадянина;

3. утвердження в українському суспільстві норм міжетнічної толерантності і взаємної поваги;

4. зміцнення загальнонаціональної єдності та забезпечення мультикультурності українського суспільства.

2) Державна політика у сфері національних меншин (спільнот) базується на принципах:

1. захисту прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), як невід’ємної складової захисту прав людини і основоположних свобод;

2. недопущення дискримінації осіб, які належать до національних меншин (спільнот);

3. визнання права особи, яка належить до національної меншини (спільноти), вільно обирати та вільно відновлювати її належність до національної меншини (спільноти), виявляти свою самобутність та ідентичність;

4. забезпечення вільної реалізації особами, які належать до національних меншин (спільнот), їхніх прав та інтересів для збереження і розвитку їхньої етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності;

5. інклюзивного залучення осіб, які належать до національних меншин (спільнот), у тому числі через їх громадські об’єднання, до формування та реалізації державної політики у сфері національних меншин (спільнот) на всіх рівнях врядування;

6. інтеграції осіб, які належать до національних меншин (спільнот), в українське суспільство на основі визнання прав і свобод людини і громадянина;

7. запобігання примусовій асиміляції національних меншин (спільнот);

8. протидії проявам ксенофобії, розпалюванню расової, етнічної, релігійної ворожнечі;

9. запобігання міжетнічним конфліктам, використанню національних меншин (спільнот) іншими державами для автономізації регіонів їх проживання та дезінтеграції України;

10. взаємної поваги, взаєморозуміння та співробітництва між усіма особами, які проживають на території України, незалежно від етнічної, культурної, мовної або релігійної самобутності та ідентичності.

3) Держава гарантує захист та забезпечує реалізацію прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), шляхом здійснення заходів у сфері державної політики, спрямованих на збереження, підтримку і розвиток їх самобутності та ідентичності, інтеграцію в українське суспільство.

Стаття 14

Фінансове забезпечення заходів щодо реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот)

1) Видатки, необхідні для забезпечення виконання заходів щодо реалізації прав і свобод національних меншин (спільнот), здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України за окремою бюджетною програмою, коштів місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

2) Громадським об’єднанням національних меншин (спільнот) може надаватися на конкурсних засадах фінансова підтримка для виконання програм (проектів, заходів) за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів місцевих бюджетів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 15

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національних меншин (спільнот)

1) Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національних меншин (спільнот):

1. узагальнює практику застосування законодавства з питань національних меншин (спільнот), розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів;

2. здійснює нормативно-правове забезпечення у сфері національних меншин (спільнот) у межах повноважень, визначених законом;

3. здійснює контроль за додержанням законодавства у сфері національних меншин (спільнот), у тому числі моніторинг виконання міжнародних зобов’язань України у сфері національних меншин (спільнот);

4. збирає та аналізує статистичну інформацію щодо кількості та видів громадських об’єднань національних меншин (спільнот), що діють в Україні;

5. вживає заходів для збереження і розвитку самобутності національних меншин (спільнот), задоволення їхніх культурних, мовних, інформаційних та інших потреб;

6. взаємодіє із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у сфері національних меншин (спільнот);

7. проводить за участю представників громадських об’єднань національних меншин (спільнот) консультації з питань щодо визначених законом прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот);

8. здійснює моніторинг діяльності громадських об’єднань національних меншин (спільнот);

9. організовує проведення наукових досліджень у сфері національних меншин (спільнот), а також взаємодіє з вітчизняними та іноземними науково-дослідними установами і закладами освіти з метою обміну досвідом щодо проведення таких досліджень;

10. встановлює та підтримує контакти і координаційні зв’язки з відповідними органами іноземних держав, до компетенції яких належить реалізація політики у сфері національних меншин (спільнот);

11. сприяє розширенню міжнародного співробітництва України з іншими державами у сфері реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот);

12. здійснює інші повноваження, передбачені законом.

2) Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національних меншин (спільнот), відповідно до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" утворює консультативно-дорадчий орган, до складу якого включаються представники громадських об’єднань національних меншин (спільнот), а також, за потреби, інші постійні або тимчасові консультативні та дорадчі органи.

Стаття 16.

Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій щодо реалізації державної політики у сфері національних меншин (спільнот)

1) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації в межах компетенції забезпечують виконання законодавства України у сфері національних меншин (спільнот), у тому числі державних і регіональних програм національно-культурного розвитку національних меншин (спільнот).

З метою виконання завдань, зазначених в абзаці першому цієї частини, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації за потреби можуть утворювати структурні підрозділи з питань національних меншин (спільнот).

La politique de l’État dans le domaine des minorités nationales (communautés)

1) La politique de l’État dans le domaine des minorités nationales (communautés) vise :

1. à promouvoir le développement de l’identité ethnique, culturelle, linguistique et religieuse des minorités nationales (communautés);

2. à l’intégration des minorités nationales (communautés) dans la société ukrainienne sur la base de la reconnaissance des droits et libertés de l’homme et du citoyen;

3. à l’établissement dans la société ukrainienne de normes de tolérance interethnique et de respect mutuel;

4. à renforcer l’unité nationale et à assurer le multiculturalisme de la société ukrainienne.

2) La politique de l’État dans le domaine des minorités nationales (communautés) repose sur les principes suivants:

1. la protection des droits et libertés des membres appartenant à des minorités nationales (communautés) en tant que partie intégrante de la protection des droits de l’homme et des libertés fondamentales;

2. la non-discrimination des membres appartenant à des minorités nationales (communautés);

3. la reconnaissance du droit d’une personne appartenant à une minorité (communauté) nationale de choisir librement et de rétablir librement son appartenance à une minorité (communauté) nationale, d’exprimer son identité et son identité;

4. le libre exercice par les membres appartenant à des minorités (communautés) nationales de leurs droits et de leurs intérêts pour la préservation et le développement de leur identité ethnique, culturelle, linguistique et religieuse;

5. la participation inclusive des personnes appartenant à des minorités nationales (communautés), y compris au moyen de leurs associations publiques, à l’élaboration et à la mise en œuvre de la politique de l’État dans le domaine des minorités nationales (communautés) à tous les niveaux du gouvernement;

6. l’intégration des membres appartenant à des minorités nationales (communautés) dans la société ukrainienne sur la base de la reconnaissance des droits et libertés de l’homme et du citoyen;

7. la prévention de l’assimilation forcée des minorités nationales (communautés);

8. la lutte contre les manifestations de xénophobie, l’incitation à la haine raciale, ethnique ou religieuse;

9. la prévention des conflits interethniques et la désintégration de l’Ukraine, ainsi que l’usage des minorités nationales (communautés) par d’autres États pour l’autonomie de leurs régions de résidence;

10. le respect mutuel, la compréhension mutuelle et la coopération entre toutes les personnes résidant sur le territoire de l’Ukraine, indépendamment de leur identité et de leur identité ethniques, culturelles, linguistiques ou religieuses.

3) L’État garantit la protection et assure la réalisation des droits et libertés des membres appartenant à des minorités nationales (communautés) par la mise en œuvre de mesures dans le domaine de la politique de l’État visant à préserver, soutenir et à développer leur identité et leur intégration, dans la société ukrainienne.

Article 14

Le soutien financier aux mesures visant à mettre en œuvre les droits et libertés des membres appartenant à des minorités nationales (communautés)

1) Les dépenses nécessaires pour assurer la mise en œuvre des mesures de réalisation des droits et libertés des minorités nationales (communautés) sont effectuées à la charge du budget de l'État ukrainien dans le cadre d'un programme budgétaire distinct, des fonds du budget local, ainsi que d'autres sources non interdites par la loi.

2) Les associations publiques des minorités nationales (communautés) peuvent recevoir un soutien financier compétitif pour la mise en œuvre de programmes (projets, événements) aux frais du budget de l'État ukrainien, des fonds du budget local conformément à la procédure établie par le Cabinet. des ministres de l'Ukraine.

Article 15

Les pouvoirs de l’organisme exécutif central qui assure l’élaboration et la mise en œuvre de la politique de l’État dans le domaine des minorités nationales (communautés)

1) L'organisme exécutif central qui assure l’élaboration et la mise en œuvre de la politique de l’État dans le domaine des minorités nationales (communautés) a la mission suivante:

1. résumer la pratique d’application de la législation sur les minorités nationales (communautés), élaborer des propositions pour améliorer les actes législatifs et autres actes juridiques normatifs;

2. apporter un appui réglementaire et juridique dans le domaine des minorités nationales (communautés) dans les limites de l’autorité déterminée par la loi;

3. surveiller le respect de la législation dans le domaine des minorités nationales (communautés), y compris le suivi du respect des obligations internationales de l’Ukraine dans le domaine des minorités nationales (communautés);

4. recueillir et analyser des informations statistiques sur le nombre et les types d’associations publiques de minorités nationales (communautés) opérant en Ukraine;

5. prendre des mesures pour préserver et développer l’identité des minorités (communautés) nationales, répondre à leurs besoins culturels, linguistiques, informationnels et autres;

6. interagir avec les organismes exécutifs nationaux et locaux, les organismes d’autonomie locale dans le domaine des minorités nationales (communautés);

7. tenir, avec la participation de représentants d’associations publiques de minorités nationales (communautés), des consultations sur les questions relatives aux droits et libertés des membres appartenant à des minorités nationales (communautés) déterminées par la loi;

8. surveiller les activités des associations publiques de minorités nationales (communautés);

9. organiser des recherches scientifiques dans le domaine des minorités nationales (communautés) et interagir avec des instituts de recherche et des établissements d’enseignement nationaux et étrangers afin d’échanger des données d’expérience sur la conduite de ces recherches;

10. établir et maintenir des contacts et des relations de coordination avec les organismes compétents des États étrangers, dont la compétence comprend la mise en œuvre de la politique dans le domaine des minorités nationales (communautés);

11. encourager l’expansion de la coopération internationale de l’Ukraine avec d’autres États dans le domaine de la réalisation des droits et libertés des personnes appartenant à des minorités nationales (communautés);

12. exercer d’autres pouvoirs prévus par la loi.

2) L’organisme exécutif national qui assure l’élaboration et la mise en œuvre de la politique de l’État dans le domaine des minorités nationales (communautés), conformément à la loi ukrainienne sur les organismes exécutifs nationaux, crée un organisme consultatif qui comprend des représentants des associations publiques de minorités nationales (communautés) ainsi que, s'il est nécessaire, d’autres organismes consultatifs permanents ou temporaires.

Article 16

Les pouvoirs du Conseil des ministres de la République autonome de Crimée et des administrations locales de l’État pour mettre en œuvre la politique de l’État dans le domaine des minorités nationales (communautés)

1) Le Conseil des ministres de la République autonome de Crimée, les administrations locales de l’État relevant de leur compétence veillent à la mise en œuvre de la législation ukrainienne dans le domaine des minorités nationales (communautés), y compris les programmes nationaux et régionaux de développement national et culturel des minorités (communautés) nationales.

Afin de remplir les tâches spécifiées au premier paragraphe de la présente partie, le Conseil des ministres de la République autonome de Crimée, les administrations locales de l’État peuvent, s'il est nécessaire, créent des unités structurelles sur les questions relatives aux minorités nationales (communautés).

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо реалізації державної політики у сфері національних меншин (спільнот)

1) З метою реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), органи місцевого самоврядування:

1. сприяють збереженню та розвитку культурної, етнічної самобутності національних меншин (спільнот) шляхом підтримки діяльності громадських об’єднань національних меншин (спільнот), національно-культурних товариств;

2. здійснюють планування соціально-економічного і культурного розвитку територіальних громад, районів, областей з урахуванням етнічних, культурних та інших потреб таких осіб та необхідності збереження і розвитку їх самобутності, захисту і реалізації прав і свобод;

3. здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

Стаття 18.

Дорадчі органи з питань національних меншин (спільнот)

1) Для врахування інтересів та реалізації передбачених цим Законом прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), при вирішенні питань, віднесених до повноважень місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, за ініціативою громадських об’єднань національних меншин (спільнот) такі органи, їх посадові особи можуть утворювати консультативні, дорадчі, інші допоміжні органи (далі - дорадчі органи з питань національних меншин (спільнот), до складу яких входять представники громадських об’єднань національних меншин (спільнот).

[...]

Стаття 19.

Центр національних меншин (спільнот)

1) З метою збалансованого врахування інтересів осіб, які належать до національних меншин (спільнот), сприяння діяльності громадських об’єднань національних меншин (спільнот) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за ініціативою таких громадських об’єднань утворюють Центр національних меншин (спільнот) відповідної адміністративно-територіальної одиниці (далі - Центр національних меншин (спільнот). Порядок утворення та функціонування Центру національних меншин (спільнот) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національних меншин (спільнот).

2) Для функціонування Центру національних меншин (спільнот) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виділяють відповідне приміщення.

Організаційне забезпечення функціонування Центру національних меншин (спільнот) здійснюється структурним підрозділом Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань національних меншин (спільнот). У Центрі національних меншин (спільнот) також можуть проводитися засідання дорадчих органів з питань національних меншин (спільнот).

У місцях традиційного проживання національних меншин (спільнот) за ініціативою громадських об’єднань національних меншин (спільнот) сільські, селищні, міські ради можуть утворювати Центр національних меншин (спільнот) відповідної територіальної громади.

3) Приміщення Центру національних меншин (спільнот) або його окремі частини, а також земельну ділянку, на якій він розміщений, заборонено використовувати у комерційних цілях.

Les pouvoirs des organismes d’autonomie locale pour mettre en œuvre la politique de l’État dans le domaine des minorités nationales (communautés)

1) Afin d’exercer les droits et libertés des membres appartenant à des minorités (communautés) nationales, les organismes d’autonomie locale doivent:

1. promouvoir la préservation et le développement de l’identité culturelle et ethnique des minorités nationales (communautés) en soutenant les activités des associations publiques de minorités nationales (communautés), des sociétés nationales et culturelles;

2. planifier le développement socio-économique et culturel des collectivités territoriales, des districts et des régions, en tenant compte des besoins ethniques, culturels et autres de ces personnes et de la nécessité de préserver et de développer leur identité, la protection et la réalisation de leurs droits et libertés;

3. exercer d’autres pouvoirs prévus par la loi.

Article 18

Organes consultatifs sur les minorités nationales (communautés)

1) Afin de tenir compte des intérêts et de l’exercice des droits et libertés des membres appartenant à des minorités (communautés) nationales prévues par la présente loi lorsqu’il s’agit de résoudre des questions attribuées aux pouvoirs des administrations locales de l’État, des organismes d’autonomie locale, de leurs fonctionnaires, à l’initiative d’associations publiques de minorités (communautés) nationales, ces organismes et leurs fonctionnaires peuvent créer des agences consultatives et d'autres organismes subsidiaires (ci-après dénommés organismes consultatifs sur les minorités (communautés) nationales), qui comprennent des représentants d’associations publiques de minorités nationales (communautés).

[...]

Article 19

Centre pour les minorités nationales (communautés)

1) Afin de tenir compte des intérêts des membres appartenant à des minorités (communautés) nationales pour promouvoir les activités des associations publiques de minorités (communautés) nationales, le Conseil des ministres de la République autonome de Crimée, les administrations régionales, des villes d’État de Kiev et de Sébastopol à l’initiative de ces associations publiques créent le Centre des minorités nationales (communautés) de l’unité administrative et territoriale concernée (ci-après dénommée «le Centre des minorités nationales (communautés)». L’ordre de formation et le fonctionnement du Centre pour les minorités nationales (communautés) est déterminé par l’organisme exécutif central qui veille à l’élaboration et à la mise en œuvre de la politique de l’État dans le domaine des minorités nationales (communautés).

2) Pour le fonctionnement du Centre des minorités nationales (communautés), le Conseil des ministres de la République autonome de Crimée, les administrations régionales, de Kiev et de Sébastopol attribuent les locaux appropriés.

L’appui organisationnel au fonctionnement du Centre pour les minorités nationales (communautés) est assuré par une unité structurelle du Conseil des ministres de la République autonome de Crimée, des administrations régionales, des villes de Kiev et de Sébastopol pour les questions relatives aux minorités nationales (communautés). Le Centre pour les minorités nationales (communautés) peut également tenir des assemblées d’organismes consultatifs sur les minorités nationales (communautés).

Dans les lieux de résidence traditionnelle des minorités nationales (communautés), à l’initiative d’associations publiques de minorités nationales (communautés), des villages, des établissements, les conseils municipaux peuvent former le Centre des minorités nationales (communautés) de la communauté territoriale concernée.

3) Les locaux du Centre des minorités nationales (communautés) ou ses parties séparées, ainsi que la parcelle de terrain sur laquelle il est situé, sont interdits d’usage à des fins commerciales.

Міжнародне співробітництво у сфері захисту прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот)

1) Україна сприяє розвитку міжнародного співробітництва з питань забезпечення та захисту прав та інтересів національних меншин (спільнот), зокрема шляхом укладання та реалізації багатосторонніх і двосторонніх договорів у зазначеній сфері.

2) Органи державної влади в межах своїх повноважень співпрацюють з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями у сфері захисту прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), сприяють вирішенню питань, що стосуються національних меншин (спільнот), у тому числі шляхом проведення міждержавного діалогу.

3) Особи, які належать до національних меншин (спільнот), можуть входити до складу міжурядових двосторонніх комісій з питань забезпечення прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот).

Стаття 21

 Закордонні зв’язки національних меншин (спільнот)

1) Особи, які належать до національних меншин (спільнот), та громадські об’єднання національних меншин (спільнот) можуть підтримувати зв’язки з представниками країн етнічного споріднення, національними громадськими об’єднаннями за межами України, брати участь у діяльності відповідних міжнародних неурядових організацій.

Такі особи та громадські об’єднання можуть отримувати допомогу від іноземних держав, приватних осіб, громадських об’єднань, фондів та інших іноземних установ у порядку, визначеному законом.

2) Особам, які належать до національних меншин (спільнот), громадським об’єднанням національних меншин (спільнот) забороняється співпрацювати та отримувати допомогу від іноземних держав та приватних осіб, неурядових організацій інших держав, міжнародних неурядових організацій, фондів та інших іноземних установ, діяльність яких спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

La coopération internationale dans le domaine de la protection des droits et libertés des personnes appartenant à des minorités nationales (communautés)

1) L’Ukraine encourage la coopération internationale pour garantir et protéger les droits et les intérêts des minorités (communautés) nationales, en particulier par la conclusion et la mise en œuvre d’accords multilatéraux et bilatéraux dans ce domaine.

2) Les autorités de l’État, dans les limites de leurs compétences, coopèrent avec les organismes compétents d’autres États et les organisations internationales dans le domaine de la protection des droits et libertés des membres appartenant à des minorités (communautés) nationales, et favorisent la résolution des questions relatives aux minorités (communautés) nationales, y compris par le dialogue interétatique.

3) Les membres appartenant à des minorités nationales (communautés) peuvent être membres de commissions bilatérales intergouvernementales sur la garantie des droits et libertés des personnes appartenant à des minorités (communautés) nationales.

Article 21

Les relations extérieures des minorités nationales (communautés)

1) Les personnes appartenant à des minorités (communautés) nationales et des associations publiques de minorités nationales (communautés) peuvent entretenir des contacts avec des représentants de pays ayant une parenté ethnique, avec des associations publiques nationales en dehors de l’Ukraine, et participer aux activités des organisations non gouvernementales internationales compétentes.

Ces personnes et ces associations publiques peuvent recevoir l’aide d’États étrangers, de particuliers, d’associations publiques, de fondations et d’autres institutions étrangères de la manière prescrite par la loi.

2) Il est interdit aux personnes appartenant à des minorités (communautés) nationales, à des associations publiques de minorités nationales (communautés) de coopérer et de recevoir de l’aide d’États et de particuliers étrangers, d’organisations non gouvernementales d’autres États, d’organisations non gouvernementales internationales, de fondations et d’autres institutions étrangères dont les activités visent à liquider l’indépendance de l’Ukraine, à modifier l'ordre constitutionnel par des moyens violents, à violer la souveraineté et l'intégrité territoriale de l'État, à porter atteinte à sa sécurité, à s'emparer illégalement du pouvoir de l'État, à promouvoir la guerre et la violence, inciter à l'inimitié interethnique, raciale, religieuse, empiéter sur les droits et libertés de l'homme, la santé et la population.

Закон України "Про національні меншини в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 529; 2013 р., № 23, ст. 218; 2014 р., № 5, ст. 62);

Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про національні меншини в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 530).

[...]

6) Кабінету Міністрів України у 2024 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
13 грудня 2022 року № 2827-IX

la Loi sur les minorités nationales en Ukraine (Bulletin de la Verkhovna Rada d’Ukraine, 1992, n° 36, p. 529; 2013, n° 23, p. 218; 2014, n° 5, p. 62);

La résolution de la Verkhovna Rada de l’Ukraine sur la promulgation de la Loi sur les minorités nationales en Ukraine (Bulletin de la Verkhovna Rada d’Ukraine, 1992, n° 36, p. 530).).

[...]

6) Le Conseil des ministres de l’Ukraine en 2024 doit informer la Verkhovna Rada de l’état d’avancement de la mise en œuvre de la présente loi.

Le président de l’Ukraine

V. ZELENSKYY

Kiev, le 13 décembre 2022 n° 2827-IX